Як кожна дитина, я в дитинстві мріяла бути то агрономом, то лікарем, то вчителем.
А
коли у школі почала вивчати математику, моя доля була вирішена. Саме завдяки вчителю я полюбила цей предмет. Вчитель показав, що урок може бути цікавим, на ньому можна пограти, попланувати, розв’язати проблему тощо.
І
я стала вчителем математики в одній із шкіл Поліського краю.
Будучи вчителем, намагаюся свої уроки проводити так, щоб хоча б один із фрагментів уроку
врізався у пам'ять учнів і вони могли його згадати і через тиждень, і через рік,
змогли розповісти про це своїм дітям. Все це спонукає мене до творчого пошуку
активних форм та методів роботи, впровадження інноваційних педагогічних технологій в процесі роботи. Мені приємно бачити
на уроці допитливі очі учнів, їх підняті вгору руки під час відповіді на проблемне питання, із задоволенням
відповідаю на гору запитань після дзвоника, коли учні не поспішають з класу.
Працюючи вже стільки років у школі, я розумію, щоб бути цікавою дітям, потрібно завжди вчитися, постійно
бути у творчому пошуку. При цьому потрібно поставити себе на місце учня, врахувати рівень його сприйняття, розуміння. Розкрити матеріал з його допомогою, зробити так , щоб він відчував себе значущою частиною уроку. А з цього починається становлення Людини, коли дитина знає, що вона потрібна не тільки рідним, а й ще комусь. В цьому, на мою думку, і є вчительська робота.

Комментариев нет:
Отправить комментарий